вробляти

вробляти
I (уробля́ти), -я́ю, -я́єш, вро́блювати (уро́блювати), -юю, -юєш, недок., вроби́ти (уроби́ти), вроблю́, вро́биш, док., перех.
Вставляти в що-небудь, закріплюючи; укріплювати.

II див. уробляти I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "вробляти" в других словарях:

  • вробляти — 1 дієслово недоконаного виду вставляти вробляти 2 дієслово недоконаного виду виконувати певну роботу …   Орфографічний словник української мови

  • врізувати — I (урі/зувати), ую, уєш і вріза/ти, а/ю, а/єш, недок., врі/зати (урі/зати), врі/жу, врі/жеш, док. 1) перех.Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір. 2) неперех. Устромлятися в що небудь (про щось гостре). 3) док., неперех., перен., вульг.… …   Український тлумачний словник

  • вробити — I див. вробляти I. II див. уробити I …   Український тлумачний словник

  • вроблювати — див. вробляти I …   Український тлумачний словник

  • уробити — I див. уробляти I. II (вроби/ти), облю/, о/биш; мн. уро/блять; док., розм. Забруднити чимось, вимазати у щось. III див. вробляти I …   Український тлумачний словник

  • уробляти — I (вробля/ти), я/ю, я/єш, недок., уроби/ти (вроби/ти), облю/, о/биш; мн. уро/блять; док., перех. і неперех., розм. 1) Виконувати певну роботу. || тільки док. Зробити що небудь. 2) Те саме, що заробляти. II див …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»