Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вробляти — 1 дієслово недоконаного виду вставляти вробляти 2 дієслово недоконаного виду виконувати певну роботу … Орфографічний словник української мови
врізувати — I (урі/зувати), ую, уєш і вріза/ти, а/ю, а/єш, недок., врі/зати (урі/зати), врі/жу, врі/жеш, док. 1) перех.Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір. 2) неперех. Устромлятися в що небудь (про щось гостре). 3) док., неперех., перен., вульг.… … Український тлумачний словник
вробити — I див. вробляти I. II див. уробити I … Український тлумачний словник
вроблювати — див. вробляти I … Український тлумачний словник
уробити — I див. уробляти I. II (вроби/ти), облю/, о/биш; мн. уро/блять; док., розм. Забруднити чимось, вимазати у щось. III див. вробляти I … Український тлумачний словник
уробляти — I (вробля/ти), я/ю, я/єш, недок., уроби/ти (вроби/ти), облю/, о/биш; мн. уро/блять; док., перех. і неперех., розм. 1) Виконувати певну роботу. || тільки док. Зробити що небудь. 2) Те саме, що заробляти. II див … Український тлумачний словник
